← Back to portfolio

"Бо плач не дав свободи ще нікому..."

Published on

“Вони були ввічливі, вчені і принципові,” так завжди казала моя прабабуся про хлопців з лісу, більше відомих як упівці. 14-го жовтня 1942, на Покрови, було проголошено створення Української Повстанської Армії, армії, що боролась проти поляків, совєтів, і нацистів за Українську Самостійну Соборну Державу, за волю, справедливість і свободу не тільки на Україні, але і за звільнення іншиx поневолених терором Кремля і Третього Рейху народів.

“У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української Повстанської Армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА”

  • Із постанови Української Головної Визвольної Ради від 30 травня 1947 року

Українська Повстанська Армія була формування свого часу, адже аналоги тоді існували по всій окутаній тьмою Другої світової війни Європі. А тому оцінювати діяльність упівців можна тільки через призму тих подій і підходячи до цього аналізму з максимальною емпатією, співчуттям та розумінням. Вони - це частина нашої історії, без якої не було б сьогодні, і ми ніхто не можемо до кінця уявити весь жах того, в яких умовах цим молодим хлопцям і дівчатам приходилось приймати рішення. 

Багато разів читаючи історію тої доби, я намагалась себе поставити на місце тих молодих людей (переважно їм було до 25), які заручниками обставин, чиє життя перевернулось раз і назавжди коли Німеччина напала на Польщу у вересні 1939, і Радяський Союз вперше окупував Західну Україну. Влада змінювалась з швидкістю світла, бо вже у 1941-ому році німці почали наводити свої порядки. Опцій у майбутніх повстанців було мало: 1) здатись нацистам, 2) здатись совєтам, 3) змовчати перед поляками, 4) піти в ліс і боротись. Як би ви повелись?

То, що багато з них пішли найскладнішою дорогою, піддаючи небезпеці не тільки себе, а й своїх рідних та друзів, заслуговує не лише захоплення, а й велику повагу.

Раз, два, три, хлопці із лісу,
Раз, два, три, ми іще живі,
Раз, два, три, ворогів до біса,
Лиш одна Вкраїна на землі.

З липня по вересень 1943 р. В результаті 74 сутичок між німецькими військами та УПА, німці втратили понад 3000 чоловік убитими або пораненими, тоді як УПА втратила 1237 вбитими або пораненими. За післявоєнними підрахунками, на середину та кінець 1943 року УПА мала на Волині сутичок з німцями: 35 у липні; 24 серпня; 15 вересня; 47 протягом жовтня – листопада.

Незважаючи на то, що боротись доводилось на трьох фронтах, українським повстанцям вдалося звільнити значні території від різних окупаційних військ, і в цих так званих повсталих республіках були встановлені українські уряди. До кінця 1943 р. УПА охоплювала також великі території в Галичині, а до 1944 року бойові дії УПА дії поширилися на річку Сян та Холм. На піку визвольного руху, упівці охоплювали території теперішньої Волинської, Рівненської, Житомирської, Хмельницької, Вінницької, Тернопольської, Івано-Франківськвської, Львівської та Закарпатської областей. а також східних частин Підкарпатського та Люблінського воєводств Польщі. У 1944 році український повстанський рух охопив територію до 150 000 кв. км, з населенням майже 15 млн.

Жодні грунтовні соціальні зміни не можна ніколи досягнути використовучи лише один метод. Повстанська боротба УПА супроводжувалась активною пропагадистською діяльністю. Ми часто привикло асоціювати пропаганду з силою зла, але це не так. Пропагада добра - ключова частина його перемоги. Як писав британський філософ Едмудр Бурк, все, що треба для тріумфу зла то, щоб добрі люди нічого не робили. Або мовчали.

Найважливішою операцією УПА в 1945-46-ому роках була антивиборча кампанія. Вибори до Верховної Ради СРСР, спрямовані на легалізацію радянської окупації на Західній Україні, мали відбутися в лютому 1946 р. На противагу цьому українські борці за свободу розіслали тисячі листівок та інших агітаційних матеріалів.

Українська Повстанська Армія боролась за демократію, за волю, за соборність, і за все, що зараз красиво звучить з перших статей КонституціЇ України. Озброєнні своєю вірою у краще майбутнє - у майбутнє в якому ми живемо або можемо жити - упівці мають бути для нас нагадуванням, що треба завжди боротись за те, що любиш. І не мовчати, і не обирати найлегший шлях.

Нащадки козаків, і “прадіди” теперішніх воїнів АТО, упівці назавжди у нашій пам’яті. І нам треба старатись, щоб так само були в наших принципах, думках, і діях.

Джерелa:

Розділ 4. - 4. Протинімецький фронт ОУН і УПА [Chapter 4. - 4. Anti-German front of the OUN and UPA] (PDF) (in Ukrainian). history.org.ua. Archived from the original (PDF) on 11 April 2008.

Mukovsky, Ivan; Lysenko, Oleksander (2002). Українська повстанська армія та збройні формування ОУН у другій світовій війни [Ukrainian Insurgent Army and armed formations of the OUN in World War II]. Military History (in Ukrainian) (5–6). Retrieved 31 March 2016. (Translation) ... 35 clashes took place in July, 24 in August, 15 in September; the insurgents lost 1,237 soldiers and officers, enemy losses amounted to 3000 people.

В’ятрович Володимир, The Ukrainian Insurgent Army: A History of Ukraine’s Unvanquished Freedom Fighters, Львів, 2007-й рік: http://cdvr.org.ua/sites/default/files/archive/buklet_en.pdf

Close

Subscribe to get sent a digest of new articles by Maria Chaplia

This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.